Телекомпанію притисли

Обласна державна телерадіокомпанія „Рось” виступила із карколомною заявою, в якій громадськість області інформують про „втручання окремих політичних сил у виробничий процес телекомпанії”. Факт, звичайно, мерзопакосний, бо свобода слова, як відомо, -- це святе, і за посягання на неї в законодавстві передбачені покарання, а суспільство реагує громадським осудом і політичною розплатою.

Наша ж телекомпанія про тиск на себе і всілякі брутальності та посягання на чистоту виробничого процесу ще ніколи не заявляла: ні в дрімучі часи Кучми, ні в темниківську епоху Медведчука, ні в добу демократичного прославляння Черевка, ні в дні нинішнього в’язнично-табірного режиму. Аж раптом щось сталось – хтось на щось натис.

Виявляється, це черкаська об’єднана опозиція, висунувши губернатора Сергія Тулуба в номінанти „Ворог преси-2011”, згадала, що на „Росі” нібито цензурують матеріали, підганяючи їх під потрібні керівництву області акценти, і не пропускають опозицію в ефір.

„Це суцільна брехня!”, -- заявляє „Рось”. І нагадує, що лідер опозиційних сил Черкащини Леонід Даценко був запрошений на програму, присвячену Дню Соборності та пам’яті Героїв Крут. Правда, на цій передачі він мав виключно читать власні вірші, тож за сказані пару реплік на злободенну політичну тему отримав за лаштунками ефіру такого наганяя від ведучої, що таки змушений був обмежитися поезією.

Втім, і на самій „Росі” достеменно не можуть пригадать, скільки передач за участі опозиційних „відщепенців” їм вдалося склепать. Рахували-рахували і з натугою написали – „близько чотирьох”. Як ви розумієте, таку масу ефіру точно порахувати важко.

Але „Рось” не тушується і бадьоро сповіщає, що факт виходу „близько чотирьох передач” про опозиціонерів свідчить, що на телеканалі відсутні випадки придушення свободи слова та цензури.

Зрештою, „Рось” присвятила опозиції справді багато свого ефірного часу, при чому в прайм-тайм. Чого лише вартий широковідомий чорнушний пропагандистський замовний фільм „Просто Юля. А щастя було так близько”, про темне походження якого нині пишуть чимало інформаційних агентств України? При цьому, як ми розуміємо, на „Рось” ніхто не тиснув, вона крутила це кіно виключно з любові до правди, справедливості і свободи слова.

І при цьому ще ця телекомпанія побивається про своє спаплюжене добре ім’я і навіть чомусь підозрює, що опозиція їй заздрить. Чому вже тут заздрити, шановні? Тут плакати хочеться від вашої свободи.

І наостанок, керівництво телекомпанії палко запевнило громадськість, що заява підписана членами трудового колективу добровільно і за ососбитими переконаннями. Опозиція отримала примірник цієї петиції з п’ятдесятьма вісьмома закарлючками, соромливо наліпленими одна на другій. Ані прізвищ підписантів, ані їхніх посад. Вийшло не солідно, не переконливо і по-дитячому. Упевнені в своїй правоті люди так не роблять.

Тетяна Воронцова