“Ординська” ненависть

Леонід Даценко, поет та громадський діяч

Знову і знову згадую слова бунтівливого Миколи Булатецького, який постійно повторює, що насправді в Україні є Партія регіонів, ця новітня кПРс, та всі інші, які теж потроху зусиллями самої ж влади об’єднуються в одну партію. І це правда, нинішня донецька бригада за рік свого владарювання витворила двополярний світ – вони (олігархи «а-ля Ахметов» із мільярдними статками, Президент із приватизованим Межигір’ям і вертольотними майданчиками, урядовці із рехвормами тіпа для людей, місцевий генсек Тулуб із донецьким сонмом „проффесіоналів” та всі інші, себто ми, прості українці. Ми – піддослідні кролики для їхніх реформ; ми – платники податків для щорічного зростання статків олігархів у кілька разів; ми – бидло, худоба, яких треба знищувати цінами і тарифами, закриваючи школи і лікарні; ми – гарматне м’ясо для зростання чисельності новітньої кРПс. Шість років тому вони придумали для нас ємне визначення «казли». А «казли» повинні стояти у стійлі, а якщо й мекати, то лише хвалу своїм поводирям-пастухам. А хто не хоче сумирно стояти у тому стійлі – тих під ніж репресій через міліцію, податкову, прокуратуру…

Такими "донецькі" хочуть нас бачити!

Ці реалії нинішнього життя-буття стосуються всіх теренів нашої держави, кожного громадянина, де б він не проживав…

Генерал Каплій.Фахова оцінка подій 24 травня.

Каплій порадив Дерновому не виконувати злочинних
наказів, бо рано чи пізно доведеться відповідати,
а Даценко коментував спроби міської влади 

повністю заборонити всі акції опозиції

Тетяна Воронцова, "Нова молодь Черкащини"

Сутичка, яка сталася 24 травня після мітингу черкаської опозиції, на думку Миколи Каплія, генерала,  колишнього начальника обласного УМВС, а нині керівника облвикрнкому «Нашої України», повинна була мати зовсім інше продовження.

Микола Васильович Каплій,
Начальник Черкаського УМВС
у 2007-2009 роках

"Міліція повинна була затримати усіх її учасників. Як потерпілу сторону – хлопців, яких збили з ніг і били, так і тих, хто спровокував конфлікт. А що зробили міліціонери насправді? Вони затримали потерпілих і саме на них одягли браслети. А як же зачинщики конфлікту? Правоохоронців було більш, ніж достатньо, щоб затримати і тих. Однак, вони і цього не зробили. Це свідчить про те, що це була запланована акція за участі і зі спонукання міліції," - заявив Каплій на черговій прес-конференції черкаської об'єднаної опозиції у понеділок 30 травня.

"І відеозаписи опозиції, і відеозаписи, які є, в кінці-кінців, у міліції, засвідчують, що міліція діяла неправильно. Я не хочу сказати, що це були непрофесійні дії. Тому що у тих правоохоронців, що були присутні під час сутички – достатній професійний рівень. Значить висновок наступний – була відповідна команда діяти саме так. Той, хто віддавав таку команду, вчиняв злочинну дію, і той хто її виконував, вчиняв також злочинно. Тому прокуратура повинна вжити відповідні заходи", - вважає генерал, - "Я б хотів порадити пану Дерновому (начальнику УМВС України в Черкаській області – Ред.), як колишньому колезі і колишньому другу (на жаль) так не діяти. Бо рано чи пізно за це прийдеться відповідати. Бо слухати вказівки зверху – це одне. А приймати рішення на місці – це інше."

ВІДЧАЙ

На Черкащині регіонали ледь не довели фермера до самогубства

О 6:22 ранку 27 травня у  Драбові до  районної державної адміністрації  на завантаженій каністрами з бензином вантажівці підїхав фермер Бірюк Олександр Васильович і погрожував себе спалити.

        Текст: Любов Карнарук, "Газета по -українськи"

               Читати на Gazeta.Ua

Фото: Тетяна Воронцова, "ПРОЧЕРК"                        Читати на ПРОЧЕРКу

Сьогодні о 6.20 ранку погрожував себе спалити фермер Олександр Бірюк з Драбова на Черкащині. З каністрою пального зачинився у кабіні своєї вантажівки біля райдержадміністрації. Причиною самоспалення пояснив незаконну передачу орендованого ним поля іншому фермеру Сергієві Буцьку з села Остапівка цього району.

Могильовщина в дії

Найкращі друзі провокаторів - міліціонери

Тетяна Воронцова, "Нова молодь Черкащини"

(Фото авторки статті)


(Дивіться повний фоторепортаж на нашому форумі "PRO ET CONTRA" наданий Наталею Писаревою ("ДЗВІН") та Тетяною Воронцовою)

Як всі вже давно зрозуміли (зокрема і по подіям у Львові), наша міліція на акціях протесту виконує роль прикриття для провокаторів і бандюків.

Тобто забезпечує їм свободу дій, а потім безпечний відхід у підворіття і геть з місця події. І паралельно негідники в погонах накидаються з наручниками на жертв провокаторів – їм потім вигадають якусь провину і наш продажний суд впаяє адмінарешт. Отже, схема проста і зрозуміла. У вівторок і черкаській міліції доручили повправлятися у подібних маневрах.

Гроші Тулубу на квиток до Донецька

Попри заборону проводити  24 травня народне віче на Соборній площі Черкас, об’єднана опозиція таки провела свій мітинг біля Драмтеатру. Виступи координатора ради опозиційних сил Леоніда Даценка, депутата міської ради, батьківщинівця Миколи Булатецького та інших зводились до одного: при владі на Черкащині антиукраїнська команда і її треба відправити назад у Донецьк. При цьому у шахтарську каску учасники акції збирали гроші на квиток голові ОДА Сергію Тулубу. Зібрали 37 грн. 53 коп. Цю каску вони потім залишили на сходах облдержадміністрації, оскільки влада до мітингувальників не вийшла і навіть зачинилася зсередини.

Опозиція налякала владу на Чернечій горі.

Правда про події 22 травня, 

або як Азаров, Литвин та Герман 

наживо почули голос простих українців.

Тетяна Воронцова, "Нова молодь Черкащини"

(Фото Наталі Писаревої ("Дзвін") та Тетяни Воронцової. 
Повна версія фоторепортажу на сторінках форуму нашої 
газети "PRO ET CONTRA")  

Розділені щільними кордонами міліції покладали квіти до могили Тараса Шевченка 22 травня представники влади і опозиції. Утім, навіть пильна охорона не встежила мікрофон, куди прорвався один з пересічних гостей Чернечої гори і вигукнув, що Азаров, Литвин і Герман – „раби, підніжки, грязь Москви!”. За що отримав стусана...

Піша хода розпочалася від Успенського собору.

Зранку у неділю до центру Канева було неможливо дістатись автомобілем, бо всі дороги перекрили ДАІшники, щоб змогла відбутися піша хода останнім шляхом Кобзаря від Успенського собору до Чернечої гори. Першою цим маршрутом вирушила влада. На чолі колони йшов голова Верховної Ради Володимир Литвин разом з головою Черкаської ОДА Сергієм Тулубом та іншими високопосадовцями області, включно з обласним прокурором та начальником УМВС. 

"ВЛАДА ЗАКРИЛА "АНТЕНУ!"

18.05.2011

http://antenna.com.ua/news/15769.html

18 травня 2011 року о 9-00 ранку за вказівкою голови Черкаської обласної державної адміністрації Сергія Тулуба оператором «Воля-кабель» було припи-нено трасляцію популярного місцевого незалежного телеканалу «Антена-плюс». Адміністрація кабельного провайдера, який є монополістом на місцевому ринку кабельних мереж, жодним чином не повідомило ТРК про відключення. На численні звернення телеглядачів лунають заяви від адміністрації кабельного оператора, що «Антену» переведено на «цифру». На сьогоднішній день ТРК «Антена-плюс» мала близько 36 тисяч абонентів. Цифрова мережа «Воля-кабель» у Черкасах налічує не більше кількох сотень підключень. Тобто переведення ТРК «Антена-плюс» у цифровий формат означає позбавлення десятків тисяч черкащан права на отримання інформації та можливості перегляду незалежного місцевого мовника. Крім того, згідно із законодавством України, оперетор кабельних мереж забов’язаний виконувати умови лицензії на мовлення, виданої ТРК «Антена-плюс» у 2006 році і що діє до 2017 року, а між ТРК та оператором кабельних мереж заключена на період дії ліцензії некомерційна угода про співпрацю та поширення телесигналу по місту Черкаси.

На День гніву опозиція не гнівалась...та чекала Одарича, якщо він не грається

Тетяна Воронцова, "Нова молодь Черкащини"

На День гніву, який деякі загальноукраїнські громадські організації за місяць анонсували на 14 травня, в Черкасах було тихо. Як заявив координатор ради опозиційних сил Черкащини Леонід Даценко, обласні праві до цього заходу не мали жодного відношення, навіть не змогли дошукатися, хто ж за неї мусив відповідати в нашій області.

С.Одарич та Л.Майборода 
(фото з сайту "Провінція") 

- Повторюється ситуація з автомайданом, який проводили підприємці у квітні. Тоді жодна із місцевих громадських 

організацій не взялася зустрічати колону активістів, що мала заїхати до Черкас, і, в результаті, акція не відбулася. Зараз ініціатива щодо Дня гніву теж виходила із підприємницького середовища, тому я хотів би звернутися до представників дрібного і середнього бізнесу з двома запитаннями: чи їм так добре працювати, що вони мовчать, чи, може, їх вже так залякали, що вони бояться і носа показати на вулиці? Здається, що спрацювала друга причина, - вважає Л. Даценко. 

У травні почнеться новий Майдан

Леонід Даценко, координатор опозиційної ради Черкащини 

      Рада опозиційних сил Черкащини прийняла рішення про проведення у травні Народного віча. Воно буде продовженням мітингу-протесту, який відбувся у квітні цього року. Це була перша масштабна акція об’єднаної опозиції. Більше 500 черкащан одноголосно прийняли резолюцію мітингу з вимогою про відставку уряду азарових-табачників та звільнення із посади голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба. Нині триває збір підписів черкащан під цим документом.

      Напередодні Народного віча об’єднана опозиція ще раз наголошує на актуальності резолюції учасників квітневого мітингу-протесту та вимагає безумовного його виконання.

В документі, зокрема, йшлося: 

      

„Ми, черкащани, громадяни України, обговоривши проблеми соціально – економічного життя громади, змушені констатувати наявність серйозної кризи в державі, на Черкащині та в нашому місті. Ситуація  стала нестерпною! Стрімке зростання тарифів та цін на життєво необхідні продукти, товари та послуги спустошують наші гаманці та вже призвели до масового зубожіння народу. Якщо так триватиме й надалі, то половина населення України не доживе до “Кращого життя вже сьогодні”. Віктор Янукович разом з президентською адміністрацією, Микола Азаров разом з міністрами, Сергій Тулуб вкупі з чиновниками та Сергій Одарич разом з депутатською більшістю  ігнорують інтереси громади, систематично свідомо порушують Конституцію  України, що аж ніяк не  може задовольняти черкащан. Так далі бути не може! Вимагаємо:

Команда Тулуба „випалює землю” навколо непідконтрольних ЗМІ

Тетяна Воронцова, "Нова молодь Черкащини"

    Днями Микола Томенко заявив, що місцеві, особливо комунальні засоби масової інформації перетворилися на літописців життя чиновників. Утім, як констатує черкаська обласна опозиційна адміністрація, в нашій області газетярі і телевізійники самі перетворюють будь-який інформаційний привід на подію з життя чиновників.

ВОЛОДИМИР КАШАНКОВ, ГОРЛІВКА.

-- Простий приклад: перепоховання останків воїнів, що загинули на Букринському плацдармі і були знайдені неподалік Канева громадською організацією пошуковиків. Сайт Черкаської ОДА й інші офіційні видання почали повідомлення з того, що це губернатор організував перепоховання солдатів на пагорбі Слави у Каневі. Жодного слова про громадську організацію, майже нічого – про самих воїнів і обставини, за яких вони загинули. Відповідно і на фотографіях ми побачили шеренгу чиновників, а не розкопки чи мить перепоховання.

"Ленінський урок"

Акт вандалізму в козацькому краї

 Назар Обідзінський, ГО "Воля ХХІ"

З коментарем "Дзвону"

та  думкою  іркліївських козаків

(редаговано 11.05.11)

Село Іркліїв здавна було центром Іркліївського полку Лівобережної України - адміністративно-територіальної і військової одиниці доби козаччини. У цьому селі вісім днів перебував гетьман  Богдан Хмельницький. За твердженнями істориків, гетьман проводив перемовини з польськими та московськими послами. Саме тут він підписав кілька своїх універсалів.

"Спаплюжити!"... Підпис: Лєнін.

У 2010 році в селі встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому. Його автор - черкаський митець Іван Лавріненко. Гетьмана зображено на коні, а самого коня І.Лавріненко встановив на кінці великої шаблі. Пам'ятник був встановлений силами і коштами Іркліївського козацького полку та Української Народної Партії. Та й з районного бюджету на спорудження пам"ятника було виділено 50 тис. гривень.

І ось, напередодні "краснознам'йонного" дня Перемоги пам"ятник було спаплюжено. Хтось вночі на 9 травня обмалював шаблю з обох боків. З одного боку мерзотники написали "За Родіну! За Сталіна!", а з іншого - "На Бєрлін!". 

Материна кривда

Роздуми після "Шустер LIVE"

Влад Брова, "Дзвін"

Чи не правда, це сумна назва допису, який публікується на День Матері - одне з найсвітліших і, в буквальному сенсі, життєдайних наших свят? 

Так, ми не завжди буваємо чуйними уважними дітьми, але завжди готуємо до цього дня і лагідні слова, і поцілунки нашим найкращим в світі матусям. 

Сьогодні ми по особливому тепло вітаємо тих, хто з першого подиху і кроку оберігає нас дотепер. Ми згадуємо з щирими словами і скупою сльозою тих, хто вже пішов від нас у вічність, і кого нам так не буде вистачати.

І для кожної істоти, яка бере на себе сміливість називатися людиною, кривда рідної матері, кривда нагла і невідомщена ...є ганьбою!

Я вірю, що ні в кого з тих, хто читає ці рядки, не затремтить рука щоб дати в морду хаму, який надумає образити його матір. Вірю, що ніякий біль відлупцьованих в бійці ребер та синці на обличчі не зменшать почуття глибокого задоволення від власноруч виконаного синівського обов'язку.

Фальшивий символ

Леонід Даценко, поет та громадський діяч

"Мій світ зав’язаний в колючий дріт,          

а я у ньому бог на вишці з автоматом…    

І скільки б ти не йшов, не біг, не гріб –       

ти станеш тут рабом                               

 і мусиш тут сконати."

Іменна сокира (!), якою
було колись нагороджено
одного з офіцерів НКВС.
Зберігається в
Центральному музеї
ФСБ в Москві.

      Мій дід Іван загинув на війні у 1944 році. Пропав безвісти, як сотні тисяч рядових червоної армії. Для сталінського режиму всі вони були гарматним м’ясом, кинутим без зброї і обмундирування у м’ясорубку війни. Смерть мільйонів для більшовицької влади була статистикою. Тому ніхто й не думав знайти місце, де загинув мій дід і тисячі українців, таких же, як він. Із свинцем під серцем повернувся із того воєнного пекла мій дядько Ілько. Від фронтової рани він помер у 1976 році… Кожна українська родина має свої «чорні мітки» від тієї страхітливої війни…

  

      Моя бабуня Маринка, дружина діда Івана, залишилась вдовою із п’ятьма осиротілими дітьми. Бабуся багато розповідала про «турботу» радянської влади про таких, як вона, вдів. Коли пішла на заслужений відпочинок як радянська колгоспниця, то їй навіть пенсія не нараховувалась. Лише пізніше нарахували аж 8 рублів за 40 років рабської праці в колгоспі. А те, що вона вдова фронтовика, ніхто й не згадав. Виживали за рахунок городу і корови-годувальниці… І це вже у 70-х роках, коли СРСР ударним темпом будував комунізм…

Остання надія російської економіки

Коли падатиме Кремль, може привалити й нас



Михайло ЯНІВ, "Народне слово" (Київ)

Росія напередодні чергових «смутних часів» – такого висновку останнім часом доходить усе більше експертів. Велетенська країна не може дати собі ради із морально й технологічно застарілою економікою, а нафтових і газових грошей, незважаючи на постійне зростання світових цін на цю стратегічну сировину, невдовзі не вистачатиме на задоволення не лише апетитів чиновництва, а й найелементарніших потреб. До того ж, оце неухильне зростання світових цін, від якого тепер Росія нібито виграє, вже в найближчій перспективі загрожує обернутися для неї на гігантський крах: сланцеві гази, шельфове видобування та інші альтернативні проекти, дотепер заморожені через їх технологічну дороговизну, невдовзі не видаватимуться аж такими дорогими, порівняно з ціною російського газу, – і тоді залежність Європи від російського постачання суттєво знизиться, а отже, урветься й потік газо- і нафтодоларів, який фактично й тримає Росію на плаву. Єдине, що може трохи відтермінувати крах Росії – але не уникнути, а лише трохи відтермінувати, – це поглинання української економіки. У Кремлі це дуже добре розуміють – і саме з цією метою на минулому тижні приїжджав до Києва тамтешній прем’єр і де-факто перша особа сусідньої держави Владімір Путін.