Попри показну інтелігентність і
підкреслену демонстрацію хороших манер, міський голова Черкас Сергій Одарич
дуже часто вчиняє із городянами абсолютно по-хамськи, практично одноосібно
приймаючи рішення, які кардинально змінюють їхнє життя не в кращий бік. Захотів
Одарич відмінити пільговий проїзд в громадському транспорті для пенсіонерів –
відмінив, вирішив переселити пологовий будинок №2 в пологовий будинок №1 –
переселив. І прикметно не те, що чхати він хотів на незадоволення громади, а
інше – що, маючи надзвичайно потужний інформаційний ресурс, він навіть не
намагається переконати черкащан в користі своєї оптимізації чи бодай пояснити
це тим, кого вона стосується. Як правило, про плани мера місто дізнається
останнім і як про доконаний факт.
І от черговий приклад. На
нещодавній сесії Черкаської міської ради депутати промерської більшості
проголосували за план соціально-економічного розвитку, в якому у переліку
комунального майна, яке мерія має намір продать, значиться і приміщення
музичної школи №2. Зрозуміло, що для вчителів цього культурно-освітнього
закладу це стало повною несподіванкою, бо жодних офіційних документів про намір
влади вони не бачили. В департаменті освіти їм говорили про можливе переселення
закладу в приміщення колишньої тютюнової фабрики, одначе педагоги сприймали
такі розмови як невдалий жарт. Утім, після сесії їм стало не до сміху, бо вони
не розуміють, як можна звести в одне непристосоване приміщення, просякнуте
парами тютюну, і музичну школу, і будинок культури, і спортивні секції, і
станцію швидкої медичної допомоги, і всі дозвільні служби міста, і офіси
політичних партій та громадських організацій, і ще бозна що. Без вкладання
додаткових коштів на шумоізоляцію, переобладнання і перебудову це просто
неможливо. А, певне, враховуючи специфіку будівлі фабрики, на це знадобиться не
один мільйон гривень. Це якщо забути про необхідність врахування
санепідеміологічних норм, які ніхто не відміняв щодо медичних і освітніх
закладів, про відсутність належної прибудинкової території, про врахування норм
безпеки і т.д. і т.п.
Утім, міського голову ці
„дрібниці” не лякають. Він знову безапеляційно заявляє – до літа переселимо. І
скільки б педагоги не писали своїх звернень до Президента, Прем’єр-Міністра,
депутатів Верховної Ради, швидше за все, такий інтелігентний протест на міську
владу не вплине. Вона лише раз відступила, коли розгнівані пенсіонерки,
позбавлені права і можливості безоплатно їздити в тролейбусах, обплювали мера і
мало не вивалили двері в міськвиконком. Бо за красивими обіцянками про
поліпшення умов навчання і праці, швидше за все, знову стоїть якийсь шкурний
інтерес. Інакше навіщо міська влада наприкінці минулого року вклала близько
двохсот тисяч гривень з бюджету на ремонт санвузлів у музичній школі і виконала
роботи на диво швидко й якісно, якщо збиралась ці „старі столітні будівлі”
пустить з молотка? Нехай би вже нові власники і витрачались.
Немає коментарів:
Дописати коментар