черкаської міліції:
Начальник УМВС Дерновий отримав до Дня незалежності з рук Президента генеральські погони.
21 серпня на станції Шевченко в Смілі два сержанта патрульно-постової служби з Смілянського РВС побили 73-річного пенсіонера з села Балаклея, відібрали у нього пенсійне посвідчення, насильно заштовхнули в патрульний автомобіль №01316 і вивезли в посадку поблизу залізниці. Там закритого в автівці чоловіка труїли газом з балончика до втрати свідомості.
І нарешті останній переможний факт: черкаського адвоката, побитого у дворі суду бійцями спецпідрозділу „Сокіл”, прокуратура звинувачує у побитті відважних і озброєних до зубів підлеглих Дернового. Тепер адвокатішка за усьо відповість – щоб знав, як проти ментів в‘якать! І щоб усі нарешті зрозуміли: проти лома нема прийома.
Але про гидке вовтузіння прокуратури у цій справі – читайте нижче. Зараз же – загальні відчуття.
Дерновий у нових погонах дуже нагадує мера Красноармійська Андрія Ляшенка, якого теж нагородив наш нерозбірливий гарант. Меру, правда, до 20-річчя Незалежності Янукович пожалував ювілейну медальку „20 років Незалежності України”, хоч бідолаха сидить з липня в СІЗО за підозрою у вимаганні хабаря. Тож генеральське звання Дерновому, у якого підлеглі вже стають справжніми бандитами, - це цілком логічний розвиток подій в теперішніх українських реаліях.
Цікаво, чи прокурорська верхівка вже привітала колишнього начальника служби безпеки Партії регіонів з новим званням? Віримо, що привітала і порадувала закінченням перевірки інциденту „Соколу” з адвокатом. Дерновий може сплакнути від умілєнія: біле стало чорним, а чорне – білим.
Отже, результат резонансної історії такий.
На думку прокуратури, 17 серпня, біля воріт Будинку правосуддя саме адвокат напав на кількох належно екіпірованих і озброєних співробітників спецпідрозділу „Сокіл”, які конвоювали його підзахисного. У затриманого ще в 16.30 закінчився час тримання під вартою, але до суду УБОЗівці припровадили його після 18 години, коли робочий день вже закінчився і чергової судді не виявилося на місці. Саме тому Карпенко розцінив як незаконне намагання „Соколу” запхнути його підзахисного в автомобіль і кудись знову вивезти. Через що й отримав від УБОЗу по повній програмі.
Утім, прокуратура в цьому побачила „опір представникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків” та „умисне заподіяння працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень” (ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу, відповідно). Мовляв, Карпенко усвідомлював, що протидіє правоохоронцям, тримав руками ворота, а потім „з метою вчинення насильства щодо працівників правоохоронного органу, руками наніс чисельні удари в область голови та тулуба, спричинивши їм, таким чином, легкі тілесні ушкодження у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків”.
Не будемо чіплятися до стилістичних казусів прокурорської писанини, бо весь цей маразм і цинізм набагато обурливіший від безграмотних мовних зворотів. Адже ці „голови і тулуби при виконанні службових обов’зків з легкими тілесними ушкодженнями” не мали жодного права адвоката БИТИ, бо не в цьому їхні службові обов’язки полягають. Агресія з боку УБОЗівців була абсолютно невмотивована і неадекватна ситуації. Але прокуратурі на це явно начхати. Головне, і це очевидно, -- вигородити міліцію за всяку ціну. І зрозуміло, що все це „марення сивої кобили” Дмитро Карпенко оскаржить у суді.
В цьому переконані і колеги адвоката із черкаської Спілки адвокатів. Вони своєї думки щодо інциденту не змінили і не вбачають в діях Карпенка жодного криміналу. Більше того, адвокати дивуються, чому йому досі не надійшла відповідь на його скаргу щодо незаконних дій міліції, адже 10 днів з часу її подачі минуло ще в понеділок.
„Ми поки що не бачили постанови щодо порушення кримінальної справи, і не читали відповіді прокуратури щодо скарги Дмитра Карпенка. Хочемо глянути на наведені там аргументи, бо саме порушення кримінальної справи ще нічого не означає. Їх часто і закривають за відсутністю складу злочину”, - наголосив голова обласної Спілки адвокатів Володимир Хлистуненко і додав, що все це – лише початок історії.
Історії довгої, кишкомотної і кримінальної, як роман „Біси” Достоєвського. Біси посміхаються всім нам з прокурорських вікон, міліцейських кабінетів і патрульних „бобиків”. Вони думають, що настав їх час.
Немає коментарів:
Дописати коментар