пʼятницю, 25 січня 2013 р.

Як швидко «Швидкій» їхати до хворого вирішуватиме диспетчер?


Реформа «Швидкої допомоги» в області стартувала. Сьогодні, під час пленарного засідання сесії обласної ради більшістю голосів депутати ухвалили створення нового комунального підприємства. Називатиметься воно - Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Це буде новий закладу охорони здоров’я, у який усім гамузом увійдуть станції «Швидкої допомоги», які діють на Черкащині. Туди ж відійде і майно станцій – приміщення, автотраспорт, матеріальна база тощо.

У обов’язки нової структури покладено організацію та надання екстреної медичної допомоги пацієнтам і постраждалим, які перебуватимуть у невідкладному стані або при станах, що загрожують життю людини.

За інформацією, озвученою на сесії, бюджет нової господарської структури – 72 мільйони гривень.

Пояснення щодо об’єднання усіх районних і міських станцій «Швидкої допомоги» звучать дуже оптимістичні. За ними карета «Швидкої» у містах доїжджатиме до хворого за десять, а у сільській місцевості не пізніше ніж за двадцять хвилин. Однак до кінця не з’ясованими є інші нюанси. Наприклад, такий. Поняття «швидка допомога» поділятиметься на «швидку і екстренну». І відмінність між ними, як між небом і землею. «Екстрена» - це якраз і є та, яка мусить дістатись до хворого якнайшвидше, а «швидка» на виклики може їхати і сорок хвилин, а то й довше. Ще більше не зрозуміло те, хто визначатиме, якої допомоги потребує той чи інший хворий. Бо, із пояснень випливає, що диспетчер і ніхто інший визначатиме наскільки швидку «Швидку допомогу» треба направити до хворого. Невже діагноз по телефону встановлюватиме диспетчер? І горе нам, якщо саме так і станеться. 

Бо зазвичай, люди, яким стало зле, чи ті, які знаходяться поряд із ними, не можуть адекватно оцінити ту ступінь загрози життю, яку створює хвороба. Бо єдине, що вони, у кращому разі зможуть з’ясувати – це симптоми. А вже визначити за симптомами хворобу може лише лікар, і то не по телефону, і далеко не завжди при особистому огляді пацієнта.

Андрій Продан



Немає коментарів:

Дописати коментар