Тягар паломництва: по 37 грн. 50 коп. з кожного хасида?

Нарешті на Черкащині оприлюднили суму доходів муніципального бюджету Умані, що надійшла від цьогорічного паломництва хасидів. Голова податкової служби області Петро Хукаленко каже, що це близько півтора мільйона гривень. Отже, якщо Умань відвідало, за офіційною інформацією, близько 40 тисяч гостей, то виходить, що кожен паломник збагатив міську скарбницю усього лише на 37 грн. 50 коп.

У той же час навряд чи хтось вираховував, на скільки збільшились комунальні витрати Умані у період паломництва. А це ж величезні перевитрати води, авральний режим роботи сміттєвих служб, залучення колосальних сил правоохоронців і тому подібне. 

Якщо порівняти доходи від паломництва з витратами на його обслуговування, то навряд чи за Умань можна порадіти. Швидше, варто говорити про те, що цей „релігійний туризм” влітає українській стороні в серйозну копійку. І те, що вона досі з цим мириться, свідчить лише про одне: зиск від паломництва осідає в кишенях тих, хто дає йому „зелену вулицю”.

За словами пана Хукаленка, цьогорічні надходження в бюджет від хасидів перевищують минулорічні в п’ять разів. Виходить, в 2010-му паломники принесли Умані сміхотворні 300 тисяч гривень. Для порівняння: це, скажімо, третина від вартості джипа, на якому їздить губернатор Сергій Тулуб. 

Ми згадали про Тулуба, бо це він нині є найбільшим на Черкащині любителем рахування доходів підприємств і обкладання їх новітніми власновигаданими „соціальними податками”. Тому справедливо виникає питання: де праведний гнів Тулуба стосовно соціального зиску від розробки золотої „паломницької свердловини”? Навіщо регіонали знову протягли в мери Умані Бодрова, котрий за багато років керівництва містом показав свою повну неспроможність використати релігійний туризм для блага міської громади? І нарешті, де революційні ідеї по такій організації паломництва, яка б нарешті поставила під контроль всі фінансові потоки і дала б Умані справді гідний заробіток?

Олександр Багінський, "Нова молодь Черкащини"