Донецька танкова атака, яка розпочалась на Черкащині рік тому із приходом в губернаторське крісло Сергія Тулуба, особливо запам’яталася поголовним звільненням із посад представників, як з’ясувалось, злочинної помаранчевої влади. Хоча у тронній промові Сергій Борисович клятвенно обіцяв, що ніякої люстрації в області не допустить. Мовляв, не час займатися «перетрахіванієм» кадрів, коли люди чекають вичищення авгієвих стаєнь старої влади і розбудови нової Черкащини… Та щось із зачищеними стайнями і будівництвом світлого майбутнього не дуже склалося. Єдиною великою перемогою «донецьких танкістів» стало введення в дію нової школи в Драбові. Принаймні, так фанфарили провладні ЗМІ. Хоча чомусь в пріоритетах нових будівничих на нинішній рік знову з’явилася… Драбівська школа. Коротше, знову чистіть труби і тренуйте губи – буде нова перемога. Не довелося нашому Президенту перерізати святкову стрічку й на новій обласній дитячій лікарні. А так же співали донецькі танкісти: 9 березня, урочисто, на всю країну, за участю Віктора Федоровича… Ще було проголошено широкомасштабне будівництво і ремонт доріг. Звучала цифра у 400 мільйонів гривень, які перетворяться у якісне дорожнє покриття. Але знову пісенька «танкістів» - «нам дорогі єті позабить ніззя…» Бо якщо й надумаєш забути, то колдобини швидко приведуть до тями…
Обіцялась, само собою, і боротьба з корупцією. Але „корупція” почувається прекрасно. Вона швиденько вступила в Партію регіонів і вже сидить в обласній раді пліч-о-пліч з паном Тулубом. Обласний прокурор, як завжди, швидко зметикував, які в нинішньої влади антикорупційні пріорітети: яку справу запхнуть в шухляду, а яку витягти на божий світ. Мудрий чоловік, він глибоко не копає, бо нові „корупціонери” швидко стають друзями, а друзі – „корупціонерами”. Тому нікого досі не посадили, нікому незаконну віллу над Дніпром не зруйнували, шматка лісу не відібрали і це нікому й не загрожує.
А інші правоохоронні органи працюють, аж гай гуде. Здебільшого вчиняють нальоти на різні приватні бізнесконтори, в результаті яких їх власники починають різко фінансувать усілякі абсурдні і дороговартісні проекти по розбудові нової Черкащини. Деякі навіть дарують владі цілі річкові вокзали і причали. Увійшовши в смак, блюстителі порядку на Черкащині вже дожились до того, що борються за здобич один з одним. І це не дрібні сутички між окремими представниками конкуруючих відомств, які траплялися і раніше, а широкомасштабні бойові дії за прибуткові території. Чого варта одна лише війна між міліцією і рибінспекцією за рибні багатства Дніпра. Якась із двох силових банд днями перебила в річці промислову кількість сомів, заливши риб’ячою кров’ю все узбережжя. Але нагодилась друга банда, яка вважала цю здобич своєю. І ось привселюдно начальник міліції і начальник рибінспекції над тушами убитих сомів звинувачують у злочині один одного. Народ, шокований, а губернатор мовчить.
Хоча тут уже спецпідрозділ „Альфу” час уже по тривозі піднімать. Бо народу реально стає страшно.
А тут ще й ціни, як партизани із засади, полізли вгору, напевне, щоб остаточно пустити під укіс паротяг із донецькими танками, що все ще підтягуються на Черкащину. От тут саме і час почати шукати стрілочників, які і повинні відповісти за всі здобуті «перемоги» донецьких танкістів. Ясно, що генсек і члени політбюро у нас поза критикою, акі сонм богів і небожителів. Тому за всією строгістю часу «будівничих Новочеркащини» до рішучої відповідальності покликані місцеві болванчики. І ось чорну мітку отримали заступники з «гуманітарки» та у справах «корів, яєць, надоїв…» Ну, хто б сумнівався, що це саме вони і є саботажниками будівництва синьо-білих вершин «тулубізму». Знайшлись і справжні «вороги народу», яких пустили під ніж звільнень – начальники управлінь культури та внутрішньої політики…
Все це нагадує анекдот про занепад борделю, де господарю здавалось, що у всьому винні ліжка. Але скільки він їх не міняв, справи так і не покращувались. Йому пропонували змінити не ліжка, а «жриць любові». У нашому ж випадку, справа за рік будівництва «тулубізму» зайшла вже так далеко, що зміна ліжок і «бл…єй» навряд чи допоможе. Щоб відвести стрілки від себе, Президент може піти і на заміну начальника черкаського «борделю»…
Леонід Даценко,
голова Черкаської обласної організації Української народної партії
Немає коментарів:
Дописати коментар