"Спрощенка": перший крок назустріч малому бізнесу

Середній клас має з'явитися й на селі

Юрій Костенко

народний депутат України, Голова УНП

Після більш ніж річної війни з малими підприємцями, уряд, нарешті, відступив – вчора (20 жовтня, ред.) парламент зменшив податки "спрощенцям". Як і прогнозувала УНП, спроба уряду перекласти всі економічні проблеми на плечі малих підприємців провалилася. Стрімке скорочення робочих місць та доходів у цьому секторі змусили уряд переглядати податкове законодавство. Але це лише перший крок до встановлення партнерських стосунків з малим бізнесом і в місті, і на селі та до формування в Україні, замість залежного напівсировинного, – національного типу економіки. 

Обіцянки-цяцянки!

На моє переконання, "економічна" філософія держави має полягати в якнайбільшому сприянні малому бізнесу, створенні умов для його зростання до середнього, а в перспективі – і до великого рівня. Саме малий бізнес є основою народного капіталізму в цивілізованих країнах, тоді як напівсировинні важкі галузі виробництва домінують переважно у авторитарних комуністичних країнах. Значна частина з близько 200 поправок, які УНП представила парламенту ще на початку розгляду проекту Податкового кодексу, було присвячено саме підтримці малого та середнього бізнесу. Вважаю, що позиція УНП суттєво вплинула на зміну "податкової" ідеології щодо "спрощенців". Так, шкалу оподаткування підвищено – до 5 млн грн. на рік. Як ми і вимагали, з кодексу вилучено положення, яким "спрощенця" заганяли в "резервацію", забороняючи підприємствам на загальній системі оподаткування включати до витрат кошти на придбання у них товарів та послуг.

Виконано також багаторічні вимоги УНП встановити постійно діюче пільгове законодавство щодо оподаткування малого бізнесу. І я, і мої колеги по партії місяцями роз'яснювали, що цей сектор апріорі не може бути в рівних податкових умовах з великим бізнесом, який має політичних лобістів у владі, доступ до дешевої сировини, фінансових ресурсів тощо. Постійно діюче пільгове законодавство для "спрощенців" сприятиме заснуванню якомога більшої кількості нових підприємств та легкому входженню в цей бізнес.

На моє переконання, влада повинна не тільки лібералізувати податкове законодавство для "спрощенців", але й терміново змінити дозвільну систему на реєстраційну, скасувавши всі обмеження на виробничу діяльність. Мале та середнє підприємництво має стати центром державної економічної політики: пільгові податкові умови для всіх малих підприємців, пільгове оподаткування національного виробника, дотації українському селянину для швидкого наповнення українського ринку своїм товаром – мають стати головними елементами державної політики.

УНП вимагатиме, щоб держава якнайшвидше створила також умови для формування середнього класу на селі. Щоб зростання рівня життя селян стало реальністю, земельна реформа має бути проведена на користь фермера та селянина-одноосібника, а не латифундиста. Тоді припиниться руйнування села, а на селі з'являться і робочі місця, і бюджетні доходи. Ми вимагаємо у парламенту ухвалити законопроект УНП про ринок землі, який обмежує продаж земельних ділянок 100 га, створюючи умови для формування фермерської європейської моделі господарювання. Крім того, має бути запроваджено системне законодавство, яке дозволить зробити ефективною систему земельних орендних відносин.

Акцент на реформах в АПК дозволить Україні швидко наповнити внутрішній ринок власним товаром, забезпечивши й внутрішнє споживання, й зростання доходів селян. Адже відомо, що левову частку своїх доходів українці витрачають саме на продукти харчування й цей сектор є надзвичайно перспективним для України. Держава має сприяти швидкому формуванню власного розгалуженого сектору харчової промисловості, а також кредитування, дотацій, підтримки сільської виробничої діяльності, – в першу чергу, кооперативів, які обслуговуватимуть малого та середнього виробника українського хліба, м'яса, цукру тощо. У країнах ЄС держава не лише дотує, але й кредитує фермерство, і тому кінцевий товар, наприклад, із Польщі дешевший на українському ринку, ніж наш власний. Крім того, має бути суттєве обмежений продаж іноземної продукції на українських ринках. Доки уряд спокійно спостерігатиме, як в Україні замість українських молока, м'яса, цукру, овочів та фруктів торгують іноземним товаром, у державі не буде можливості ні наповнити Пенсійний фонд, ні забезпечити добробут українських громадян.

В чергове змушений нагадати, що друга хвиля світової кризи вдарить, в першу чергу по українському сировинному експорту, який складається переважно з продукції важких галузей виробництва. Україні треба розвивати внутрішній ринок та наповнювати його власним товаром, бо український експортний потенціал переважно зорієнтований на ринки збуту у країнах, що розвиваються. В умовах, коли зовнішні ринки скорочують споживання й українського зерна, і металу, заходи з підтримки малого та середнього бізнесу в місті та на селі, наповнення українського ринку національним товаром, дозволить виключити найгірші сценарії другої хвилі світової рецесії, – шалену інфляцію, масову зупинку підприємств, стрибок безробіття тощо. Поки що державна політика в сфері підтримки малого бізнесу відповідала прислів'ю – на копійку напився, а на рубль похвалився.


За матеріалами блогу Ю.Костенка