Влада "глухих", або "Не почую кожного!"

Черкаський губернатор Сергій Тулуб завзято виконує передвиборну обіцянку Президента „Почую кожного!”. Але з точністю до навпаки. За більше як півтора року перебування Сергія Борисовича на посаді голови ОДА список тих, кого він відмовився слухати, склався вражаючий. Це і прості громадяни, чиї права десь там були порушені, і цілі трудові колективи та представники соціальних групп, збурених діями новітнього українського чиновництва.

Пригадуємо, як на прийом до губернатора більше півроку намагався пробитись пенсіонер із Христинівського району Анатолій Ляховський, котрий добровільно взяв на себе нелегку ношу – рятувати від свавілля місцевих можновладців одиноку матір з дітьми або як під облдержадміністрацією оголошував голодування канівський підприємець-перевізник Ігор Сухобрус, чи влаштовувала акції протесту опозиційний депутат Ватутінської міської ради Тростянська. Ходили до Тулуба і селяни з Чигиринського району, які не могли відібрати в недобросовісного орендаря свої паї, і чорнобильці з афганцями. Таке враження, що на „дєрєвню дєдушкє” пишуть вкладники кредитних спілок, бо результат однаковий для всіх – в кращому разі із скаржниками зустрічається котрийсь із заступників голови ОДА, а потім відписується якимсь пусто-порожнім папірцем, що, мовляв, „ваше питання перенаправлене кудись-то, ось-ось вирішиться, а чиновники денно і нощно бдять. В гіршому разі таку „вичерпну” відповідь громадяни отримують одразу в усній формі.

За „великими справами” будівництва „нової Черкащини”, Тулуб, певне, товписьками ходоків і стосами чолобитних не цікавиться. Дрібні це справи, а він – людина масштабних проектів, типу „охасиднення” Умані чи „завертольотнення” Пекарів. Тож він місяць тому колективу Черкаського пологового будинку №2, який намагався отримати аудієнцію і розповісти про медичне свавілля мера Черкас, так і сказав: „Ніколи мені!”.

А черкаська чиновницька армада і собі невтомно бореться з роботою, тобто кістьми лягає, щоб тільки уникнуть зайвих головняків. А то, раптом, візьме та й проникнеться губернатор проблемами тих же обдурених членів кредитних спілок, і доведеться тоді напружуватись прокуратурі, міліції, купі інстанцій, а клеркам адміністрацій корпіти над додатковими звітами. То краще ж обставиться турнікетами і цілою „футбольною” командою дрібних чиновників у всіляких „громадських приймальнях”, біля дверей яких досі висять детальні графіки прийому губернатора.

Утім, було б спокійніше і Тулубу, і „приймальникам-розподільникам” ОДА всі ті графіки познімать. Щоб не вводити громадян в оману і щоб вони не витрачалися на квитки до обласного центру, де, як вони думають, існує та єдина висока „інстанція” в образі Сергія Борисовича, що покладе край їхнім митарствам і образам.

Та й, зрештою, хіба на Тулубові світ клином зійшовся? Слава Богу, є в Черкасах і інші кабінети. Та от біда – там останнім часом, себто коли влада оголосила „почуєння кожного”, наче пороблено: сунешся по графіку на прийом до начальника міліції, а його як корова язиком злизала. І так з місяця в місяць. Сунешся до обласного прокурора – там та ж історія. Тут одні шукачі справедливості з травня до прокурора добивались, нарешті цього вівторка втрапили. Та краще б і не ходили. Бо він так гримав, так гримав! Причому на всіх „ходоків” підряд. Тож одна інтелігентна жіночка не витерпіла прокурорського крику, то так пану Лісовому лагідно і виховано й сказала: „Ви не кричіть, шановний, у мене зі слухом все в порядку. Ви краще уявіть, що на вашу доньку так буде десь якийсь посадовець кричать. Чи ж добре їй буде?”.

- Ви мою дочку не чіпайте! – ще більше завівся прокурор. Словом, змістовні відвідини: і кожен почув, і кожного почули. 

І так по всій чиновницькій вертикалі: прокурор кричить на відвідувачів, але ще всміхається до журналістів. А ось його меншенькі підлеглі вже й з журналістами не церемоняться. Слава Богу, що не б’ють. Але хіба довго? Здається, в країні запанував важкий дух всезагального чиновницького гниття і зневаги до людини. Апофеоз цієї зневаги навіть показують по телевізору – це відверте глумління з Юрія Луценка та Юлії Тимошенко. Тепер так буде з кожним.

***...Депутат обласної ради Любов Майборода теж захотіла, щоб її почув губернатор Сергій Тулуб. Вона ніяк не могла зрозуміти, чому Тулуб терпить медичні експерименти над Черкасами з боку Сергія Одарича та чому не втрутиться і не покладе край цьому неподобству. Тулуб вислухав Любов Володимирівну (таки депутату легше пробиться до „тіла”) і сказав: „Напишіть письмове звернення”.

Любов Володимирівна все зрозуміла, тому, мабуть, нічого писать не буде...

Тетяна Воронцова